Земля, політики та ЗМІ: хто топив за земельну реформу, а хто топив реформу

Як медіамеседжі про відкриття ринку землі вплинули на думку жителів міст. Дослідження агентства Corestone Group та проекту Gradus Research

13 листопада Верховна Рада прийняла законопроєкт про реформу ринку землі, який передбачає скасування мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель. Майже п'ять годин точилася дискусія у Верховній Раді. В результаті - закон у першому читанні підтримали 240 народних депутати, проголосували проти - 52 нардепи, утрималися - 57.

Дискусія у медіапросторі почалася набагато раніше і продовжується зараз. Для того, щоб дослідити, як вплинули медіамеседжі щодо відкриття ринку землі на думку мешканців великих міст, аналітична агенція Corestone Group та проєкт Gradus Research провели дослідження.

Методика проведення опитування:  В рамках медіааудиту було досліджено зміст комунікації щодо теми земельної реформи, кількість медіа меседжів на дану тему та охоплення аудиторії. Також у дні голосування було проведене експрес-опитування, що дало змогу визначити ефективність комунікації прибічників та опонентів реформи. 1. Медіааудиту. Період дослідження — 01 жовтня - 13 листопада 2019 року. Медіа: телебачення та український сегмент онлайн-ЗМІ. Охоплення на ТБ розраховані на основі даних офіційного вимірювача ТБ — піпл-метричної панелі AC Nielsen, охоплення в онлайн-ЗМІ — на підставі даних системи CorestoneScan. Загалом було проаналізовано 10112 повідомлень у ЗМІ та 337 телевізійних сюжетів.  2. Опитування. Період опитування: 13-14 листопада (у дні голосування за земельну реформу). Метод: самозаповнення на смартфоні серед учасників онлайн-панелі Gradus. На анкету відповіли 473 респонденти (досяжність 39%). Похибка вибірки не перевищує 4,5%.

Частина перша. Як про землю говорили у ЗМІ

Починаючи з 1 листопада й до прийняття закону, медіапростір щодня поповнювався інформацією та думками стосовно реформи землі — думки експертів та політиків, аналітика, прогнози та новини з Верховної Ради, реакція ЄС.

Публікації та сюжети мали не тільки нейтральний тон висвітлення інформації. Позитивні та негативні меседжі були представлені у більшості загальнополітичних видань та каналів. Що могло прямо чи опосередковано впливати на формування думки про реформу у громадян.

Попри те, що за період дослідження кількість матеріалів в Інтернеті значно перевищувала кількість сюжетів на телебаченні (10 049 матеріалів проти 337 сюжетів відповідно) - саме сюжети на телебаченні зібрали 93% усіх охоплень з питання земельної реформи.

приніс темі лише 7% охоплення аудиторії.

Нейтральні матеріали про земельну реформу мали майже однакову кількість повідомлень в обох типах медіа. Співвідношення позитивних і негативних меседжів відрізнялося.

Сюжети з негативним посилом про земельну реформу частіше транслювалися на телеканалах. Вони ж отримали більше охоплення, ніж позитивні сюжети. Серед телеканалів активно критикували земельну реформу канали Інтер, 112, NewsONE. 

В онлайн-ЗМІ кількість позитивних новин про земельну реформу була меншою, ніж негативних — 2800 проти 3500. Однак, саме позитивні новини мали більше охоплення, яке становило 3,8 млн переглядів проти 3,4 млн переглядів новин із негативним посилом. Це свідчить про те, що люди краще реагували на матеріали про земельну реформу з позитивним посилом. Більша частина таких текстів виходила у рейтингових ЗМІ (Українська правда, Цензор, РБК тощо).

Частина друга. Що почули громадяни про реформу

Результати опитування Gradus показали, що респонденти почули комунікацію і з боку амбасадорів реформи, і з боку її противників. Проте переважає підтримка позитивних меседжів щодо реформи. Нагадаємо, що учасниками панелі є жителі міст 50+ віком 18-60 років, що є власниками смартфонів – тобто економічно активна частина міського населення.

49,8% опитаних респондентів є прибічниками земельної реформи.

Такий же відсоток робить ставку на те, що відкриття ринку землі матиме позитивний вплив на економіку країни в цілому. 

У рамках реформи планується проведення референдуму щодо розв'язання питання відкритості ринку землі для іноземців. Про це в офіційному зверненні сказав президент України Володимир Зеленський. Та вже за попередніми опитуваннями можна зробити прогнози результатів голосування. 56% опитаних громадян віддають перевагу рішенню про продаж землі вітчизняним суб’єктам господарювання. І лише 16% погоджуються на продаж землі іноземним компаніям та громадянам.

Більшість респондентів — 63,8% — не готова влаштовувати жодні мітинги та виходити на них. Особливо це стосується людей, які підтримують земельну реформу. Лише 6,8% підтверджують свою можливу участь в мітингах чи протестах. Одночасно, 65% респондентів знають про проходження та організацію протестів. Таким чином в публічному просторі підтримка реформ представлена непропорційно, оскільки її прихильники не беруть участь у масових акціях. Натомість, публічна критика реформи має більший розголос та впізнаваність через активність протестувальників. 

Частина третя: Позиція та комунікація політиків

Результати опитувань показують, що респонденти чули комунікацію і з боку політиків-адвокатів реформи, і з боку її критиків. Основними спікерами у земельному питанні від імені влади можна виділити президента Володимира Зеленського та Юлію Тимошенко,

яка взяла на себе роль головного опозиціонера.

Згідно з опитуванням Gradus, висловлювання президента пам’ятають та відмічають 31,5% респондентів, а 21% чули промови пані Тимошенко.

У підсумку більшість респондентів відповіли, що не погоджуються з жодною позицією від провідних українських політиків (46,1%). Проте, серед тих політиків, які отримали хоч якусь підтримку, найбільшу мав президент. 25,3% опитаних громадян вважають близькою його позицію щодо проведення реформи, а 7,7% розділяють ідеї Юлії Тимошенко щодо продажу землі. Тобто підтримують позицію найбільшого опонента земельної реформи лише кожен третій, що чув її.

Це може свідчити, що українців продовжують вагатись щодо аргументів навколо ринку землі та не завжди погоджуються з думками політиків – як апологетами, так і критиками реформи. Загальне охоплення аудиторій конвертується в підтримку позиції спікерів лише при належному рівні довіри до останніх.

Евгения Близнюк
соціолог, основатель та директор аналитичного агентства Corestone Group та проекту Gradus